Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

мені нема діла

  • 1 мен

    я; меним / меэм / мем; маңа ВН-У / мана Г, К, СК / маа СБСМ, Г-СК; мени; мендэ; мендэн; мен чыхтым мы? чи я вийшов? ВН; мен-а йа пайынма шлеҗегим? а я що, сама робитиму? СМ; мен йохтур мене немає У.

    Урумско-украинский словарь > мен

  • 2 нет

    1) безл. глаг. - нема, немає (ум. немаєчки), (очень редко, зап.) ніт, (в детск. языке) ма; (нет и в помине, народн.) біг-ма(є), (грубо: нет ни черта) чорт-ма(є), кат-ма(є), біс-ма(є), дідько має. [Нема в саду соловейка, нема щебетання; нема мого миленького, - не буде й гуляння (Пісня). Багато є людей, нема людей-братів (Грінч.). Смерти нема для творців (Сосюра). Шука козак свою долю, - а долі немає (Шевч.). Нема очей, що бачити хотіли, немає розуму, що знання прагнув, немає навіть самого бажання (Самійл.). Там люди добрі, де мене ніт (Гол. III). Де сніг упаде, квіточок вже ніт (Пісня). Грошей біг-ма (Рудан.). Землі власної у його біг-ма (Кониськ.). «Є гроші?» - «Чорт-ма й копійки» (Сл. Гр.). Всі ми тут б'ємось, а діла все чорт-має (Грінч.). Багато ума, та в кешені кат-ма (Номис). Своєї землі кат-ма (Васильч.)]. У меня, у него и т. п. нет - я не маю, в мене нема(є), (иногда, преимущ. о членах тела и психич. явлениях: мені нема), він не має, в його нема(є), (иногда: йому нема) и т. п. [В мене батька немає (Пісня). Придивилися: аж одного вуха йому нема (Звин.). Стида тобі нема! (Звин.)]. Его нет дома - його нема(є) вдома. Нет ли у тебя денег? - чи нема в тебе грошей? чи ти (часом) не маєш грошей? Нет ничего - нема(є) нічого. Нет решительно ничего - нічогісінько нема. Совершенно нет чего - зовсім нема(є) чого, нема й крихти чого, і звання (заводу) нема чого, (диал.) нема ані гич, (зап.) і на позір нема чого. Нет ни души - см. Душа 2. и Ни 1 (Ни души). Нет времени - нема(є) часу, нема(є) коли, ніколи. У меня нет времени - я не маю часу, мені ніколи, мені нема коли. Дела нет кому до чего - байдуже кому про що. [(Пташки) цвірінькають так, мов їм про зиму байдуже (Л. Укр.)]. Дня нет, чтобы я об этом не думал - дня (такого) (или днини такої) не буває, щоб я не думав про це. Нет сил (с)делать что - не сила (нема(є) сили) (з)робити що. [Не сила ту кривду словом розбити (Рада)]. Нет ничего легче, как… - нема(є) нічого легшого, як… Нет ничего выше, лучше и т. п., как… - нема(є) нічого вищого, кращого и т. п., як…; нема в світі, як…; нема (в світі) над що; срв. Лучше 1. [Нема в світі, як у злагоді жити (Сл. Гр.). Нема цвіту більшого та над ожиноньку, нема роду ріднішого та над дружиноньку (Пісня)]. Где только его нет - де тільки його нема, (везде он вмешается) де не посій, то вродиться (Приказка). Нет как (да) нет - нема та й нема; як нема, так (диал. дак) нема; як відрізано. [А в неділеньку по- раненьку козочки як нема, дак нема (Метл.). То було що-дня вчащає, а тепер і не побачиш: як одрізано (Сл. Гр.)]. Слова нет - нема що казати, шкода й слова, ані слова, про те й мови нема, (конечно) звичайно, певна річ, звісно, (правда) правда. [Мужик аж міниться: - «Та то, пане, ані слова! - що кому годиться!» (Рудан.)]. На нет и суда нет - на нема й суду нема. Нет-нет да и - коли-не-коли (та й); коли-не-коли, а; вряди-годи (та й); а колись-інколи; нема-нема, та й, (в прошлом) нема-було, нема, та й; було-не-було (,та й); байдуже-байдуже, та й; ні, ні, та й. [Він коли-не-коли та й скаже щось дуже путнє (Звин.). Він уже був заспокоївся, але часом виникали сумніви: коли-не-коли, а набіжить думка, що він хворий (М. Зеров). А вона вряди-годи та й зазирне до його (Крим.). А в голові нема-нема, та й майне якась розумна гадка (Крим.). Нема-нема, та й щось дадуть (Гуманщ.). Він нема-було, нема, та й навідається до своїх родичів (Звин.). І брат тоді ще не вмер, і тітка було-не-було (,та й) заскочить до нас і пособить (Звин.). Не лащіть цього собаку, бо він байдуже-байдуже, та й кусне за палець (Звин.). А він ні, ні, та й бовкне таке, що купи не держиться (Крим.)];
    2) нрч. отриц. - ні, (зап., нелитер.) нє, (очень редко) ніт. [Люблю тебе, доба переходова, за владне «так» і непокірне «ні» (Сосюра). «Підеш ти до його?» - «Ні» (Сл. Гр.). Скажи правду ти мені, а чи любиш мене, чи ні (Пісня). Може син мій буде у комуні, а як ні, то, може, мій онук (Сосюра). «Хочеш?» - «Нє, не хочу» (Брацл.). Оден брат був багатий, а другий нє (Звин.). Може вийде, а може й ніт (Свидн.). Казав, дурню, мовчи; ніт, патякає? (Мирний)]. Да или нет? - так чи ні? Ни да, ни нет - ні так і не ні; ні так, ні сяк. Ан нет! - ба ні! Да нет - та ні, ба ні. [«Здається, дзвонять». - «Та ні, то люди гомонять» (Шевч.). «А що се галас наче?» - «Ба ні, се спів» (Грінч.). Ти смієшся, а я плачу; ба ні, не плачу - регочусь (Шевч.)]. Да нет же - та ні-ж, та-ж ні, так (диал. дак) ні; (ни в каком случае) аніже, аніж, аж ніяк, (диал.) аж нікуди. [«Хіба тобі такого батька?» - «Аніже! Аніже! не такого» (Грінч.)]. Ну, нет! - е, ні! ба ні! ну, ні! Е, ні! цього я тобі не дам (Брацл.). «Ходім погуляймо!» - «Ба ні! треба працювати» (Липовеч.)]. Так нет же - т[д]ак ні(-ж). Нет ещё - ні ще, (эллиптич.) ще. [«А ви його ще не бачили?» - «Ще!» (Звин.)]. А почему (бы) и нет? - а чом би й ні? а чом(у) не так? Может быть да, может быть нет - може так, а може (й) ні; або так (воно), або ні. [«Може так, а може ні» - пам'ятаєте є такий роман д'Аннунціо (В. Підмог.)]. Никак нет - ні, аніже, аж ніяк, (диал.) аж нікуди;
    3) на -нет, нрч. - а) клином, скісно, спохова. [Візьми лопату та підстругай отут землю, щоб було спохова (сведено на -нет) (Звин.)]. Стёсывать на -нет - стісувати скісно (спохова). Жила (горная) сходит, сошла на -нет - жила виклиновується, виклинувалася; б) (перен.) на нівець, на ніщо, ні на що. Сводить, свести на -нет что - зводити, звести що на нівець (на ніщо). [Ти звів на ніщо всю нашу справу (Остр. Скарбів)]; см. Ничто (Обращать в -то). Сходить, сойти на -нет - сходити, зійти на нівець, зводитися (переводитися), звестися (перевестися) ні на що (на ніщо), переводитися, перевестися, (итти прахом) іти, піти в нівець; (исчезать) зникати, зникнути. [Двоєдушницька тактика ППС довела, що вплив ППС'ців зійшов на нівець (Пр. Правда). Під лядським пануванням звелась би ні на що наша народність (Куліш). Бувають такі часи, коли письменство занепадає й переводиться (Крим.). Пішло все багатство в нівець (Крим.)]. Конкуренция сошла на -нет - конкуренція зійшла на нівець;
    4) сщ. - ні (нескл.). Пироги с -том - пироги з таком (Поділля), нізчимні пироги (Сосн.). Есть лучше -та - «є» краще ніж (за, від) «нема(є)», так краще за ні. -ты считать - недоліки лічити.
    * * *
    1) (предик.: не имеется) нема́є, нема́; катма́; бі́гма

    у меня́ нет вре́мени — я не ма́ю ча́су, у ме́не нема́є (нема) ча́су; ( мне некогда) мені ніколи, мені́ нема́є (нема́) коли́, мені́ ні́колиться

    слов \нетт — нема́ що каза́ти, що й каза́ти, ні́чого й каза́ти (говори́ти), слів нема́є

    \нетт и \нет т, \нетт да \нет т, \нетт как \нетт — нема́ та й нема́, нема́є та й нема́є

    \нетт - так \нетт — нема́ - то [й] (так) нема́, нема́є - то [й] (так) нема́є

    \нетт \нетт да и... — нема́-нема́ та й...; [а] ча́сом (коли́-не-коли́) трапля́ється (бува́є), що й...; ( то и дело) раз у раз; ( время от времени) час від ча́су, від ча́су до ча́су

    чего́ то́лько \нет т! — чого́ тільки нема́є (нема́)!

    2) част. ні

    а [то] \нет т? — а хіба́ ні?, а хіба́ не так?

    ни да ни \нетт — і не так і не ні

    ника́к \нетт — см. никак

    3) в знач. союза ні

    \нет т, ты погляди́! — ні, ти подиви́сь (погля́нь)!

    4) в знач. сущ. нема́є, нема́

    на \нетт и суда́ \нетт — см. суд 1)

    своди́ть, свести́ на \нетт — зво́дити, звести́ наніве́ць (ніна́що, на ніщо́)

    сходи́ть, сойти́ на \нетт — схо́дити, зійти́ наніве́ць (ніна́що, на ніщо́), зво́дитися, звести́ся (перево́дитися, перевести́ся) ніна́що (на ніщо́)

    пироги́ с \нет том — шутл. пироги́ з ма́ком

    в \нет тях (в \нет тех) быть — шутл. бу́ти відсу́тнім; у нету́течках бу́ти (хова́тися)

    Русско-украинский словарь > нет

  • 3 некто

    I. мест, неопр. хтось, (при имени, фамилии ещё) такий (собі), якийсь собі; один якийсь (такий), на ім'я; один якийсь (такий), на прізвище; срв. Некий 1. [Байку українську після Гребінки репрезентують провінціяли: такий собі Мазюкевич в 50-х роках у Київі видав чотирнадцять байок Крилова в українському перекладі (М. Зеров)]. -то Шмидт рассказывал мне, что… - такий (собі) Шмідт (один такий (якийсь), на прізвище Шмідт,) розповідав мені, що… -то в сером - хтось у сірому. [Андреєв полюбляє схематичні персонажі: Хтось у сірому, Той, що дістає поличинки, - такі їх імена (М. Зеров)].
    II. (Не кто) мест. указат.-отриц.
    1) (никто не) ніхто не; (не кто иной) не хто(сь) инший, ніхто инший. -то тебя просил - ніхто тебе не просив. Не кого зовут, - тебя - не кого(сь) иншого кличуть (нікого иншого не кличуть), а тебе; не кого(-ж) кличуть, як тебе. Не кому говорят, что не тебе - не кому(сь) иншому кажуть (нікому иншому не кажуть), а тобі;
    2) (с переносом удар. на отрицание - в косв. пад.). Некого - нема(є) (прош. вр.: не було, буд.: не буде) кого, нікого. Мне -го просить об этом - мені нікого (мені нема кого, я не маю кого) просити про це. Некому - нема(є) кому, нікому. [Нема кому запитати, за що їх убито (Шевч.). Розкрив-би я своє серце, та нікому (Куліш)]. Некем - нема(є) ким, ніким. Не за кого - нема(є) за кого, ні за кого. Не к кому - нема(є) до кого, ні до кого. Не на ком - нема(є) на кому, ні на кому. Не о ком - нема(є) про (за) кого, ні про кого, ні за кого. Не от кого - нема(є) від кого, ні від кого. [Ні від кого мені піти з дому, бо сама (одна) дома (Вовчанщ.)]. Не при ком - нема(є) при кому (кім), ні при кім. [Трудно; нема при кім нам жити (Л. Укр.)]. Не с кем - нема(є) з ким, ні з ким. [Ні з ким буде поплакати (Шевч.)]. Не у кого - нема(є) в кого, ні в кого. [Ні в кого було спитать (П. Тичина)].
    * * *
    мест.
    хтось; (в сочетании с фамилией, именем) на прі́звище, на ім'я́, яки́йсь [собі́], таки́й собі́, оди́н яки́йсь (таки́й)

    \некто то Ивано́в — яки́йсь [собі́] Івано́в, оди́н яки́йсь Івано́в; на прі́звище Івано́в

    Русско-украинский словарь > некто

  • 4 нечто

    I. мест. неопр.
    I. щось, (кое-что) дещо, (как сщ.) дещиця. [Я маю сказати вам щось (дещо) (Київ). Може в цій книжці є щось путнє (Кандід). Я маю дещо братові переслати (М. Вовч.). Ми хочемо розказати дещицю про місяць (Дещо)]. -то весьма удивительное - щось вельми дивне. -то невообразимое - щось неуявленне. -то поразительное - щось разюче, (невероятное) щось неймовірне. Взгляд и -то - погляд і дещо. -то иное - що (щось) инше. [Радить йому зовсім що инше, ніж досі правив (Кониськ.)].
    II. Нечто - см. Нешто.
    II. Не что) мест. указат.-отриц.
    I. 1) (ничто не) ніщо не; (не что иное) не що(сь) инше, ніщо инше. -то в лесу трещит, что не медведь ломится - не що(сь) инше в лісі тріщить (ніщо инше в лісі не тріщить), а ведмідь преться (суне). -то возьмёшь - нічого не візьмеш. -то ему сделаешь - нічого йому не зробиш, (ничего с ним не поделаешь) нічого з ним не вдієш;
    2) (с переносом удар. на отрицание - в косв. пад.). Нечого - нема(є) (прош. вр.: не було, буд.: не буде) чого, нема що, нічого; срв. Нечего 2 (отдельно). [Нема чого відписувати їм (Грінч.). Нічого з чужої мови на нашу перекладати (Крим.)]. Мне -го дать вам - мені нічого (мені нема чого, я не маю що или чого) дати вам. -го делать - а) нема чого (нічого) робити. Мне -го делать - я не маю що робити; б) нічого робити, (ничего не поделаешь) нічого не вдієш. От -го делать - зні[е]чев'я, від (з) нічого робити. [Знічев'я навіть згодилась дивитись, як розпинали трьох злочинців (Л. Укр.)]. -го сказать! - нівроку! нема що (й) казати! [Добра компанія буде, нівроку! (М. Левиц.)]. Больше (дальше) -го сказать - більше нема чого (нічого) сказати; (да и всё тут) та й годі! годі! [Сміх, та й годі! (Шевч.). Добре мені так, що годі! (М. Вовч.)]. Нечему - нема(є) чому, нічому. -му удивляться - нема з чого (на що) дивуватися, (незачем) нема чого дивуватися. Нечем - нема(є) чим, нічим. Не за что - нема(є) за що, ні за що. Не к чему - нема(є) до чого, ні до чого. Не на чем - нема(є) на чому, ні на чому. -чем сесть - нема на чому (ні на чому) сісти. «Спасибо!» - «-чем» - «Дякую!» - «Нема за що (ні за що)». Не на что - нема(є) на що, ні на що, нема(є) за що, ні за що. -что купить хлеба - нема(є) за (на) що (ні за (на) що) купити хліба. Не от чего - нема(є) від чого, ні від чого, нема(є) з чого, ні з чого. Не с чем - нема(є) з чим, ні з чим.
    II. Нечто, нрч. (народн.) - (ничего) нічого; (вестимо) звичайно, звісно, а звісно, авжеж; (пожалуй) (не)хай і так; (ладно) гаразд, ну-ну. Дать то бы -то, да было бы за что - дати не важко (не страшно), аби було за що. «Бывал ли ты в Москве?» - «-то» - «Чи ти бував у Москві?» - «Звичайно (Авжеж, Звісно)». «Берёшь, что ли, полтину?» - «-то, давай» - «Береш півкарбованця,чи що?» - «Гаразд (Ну-ну), давай».
    * * *
    мест.
    щось; ( кое-что) де́що

    \нечто то ино́е — щось (де́що) і́нше

    Русско-украинский словарь > нечто

  • 5 некуда

    нрч. нема(є) куди, нікуди, (иногда) нема(є) де, ніде, (диал.) нігде; (никаким путём) нема(є) куди, нікуди, (иногда) нікудою. [Тяжко, важко в світі жити сироті без роду: нема куди прихилиться, хоч з гори та в воду (Шевч.). Прокинулись ляшки-панки - нікуди втікати! (Шевч.). Наставляй ширше, а то, бач, нікуди сипать (Номис). Далі нікуди іти (М. Рильськ.). Йому ніде дітись (Сл. Гр.). Нігде Домасі дітись (Квітка). От ти вже назад не вийдеш, бо нікудою (Рудч.)]. Мне -да итти - мені нікуди (мені нема куди, я не маю куди) йти. -да было - не було куди, нікуди було. По самое -да - по саме нікуди, по саму зав'язку.
    * * *
    нареч.
    ні́куди, нема́є (нема́) куди́

    торопи́ться (спешить) \некуда да — поспіша́ти ні́куди (нема́є куди́, нема́ куди́)

    Русско-украинский словарь > некуда

  • 6 work

    1. n
    1) робота, праця; труд; справа, діло

    easy (hard) work — легка (важка) праця

    to be at work upon smth. — бути зайнятим чимсь; працювати над чимсь

    to do no work — не працювати; нічого не робити

    to get (to set) to work — розпочати працювати; взятися за діло

    to go (to set) about (to) one's work — приступати до праці; братися за діло

    I have work to do — мені ніколи; я зайнятий

    2) місце роботи; посада; заняття

    in work — зайнятий; що має місце роботи

    to throw smb. out of work — звільнити когось з роботи

    what time do you get to (your) work in the morning? — коли ви вранці приходите на роботу?

    3) дія; вчинок

    bloody work — злодіяння; кровопролиття

    dirty work — підлота, брудна справа

    4) pl вчинки; діяння

    a person of good works — добродійник, благодійник

    5) виріб; вироби; продукція

    bad (faulty) work — брак

    6) твір, витвір, творіння; праця

    a learned (a historical) work — наукова (історична) праця

    the work of Godрел., поет. боже творіння (про людину)

    the works of Godпоет. світ божий

    7) рукоділля; шитво; вишивка, вишивання
    8) обробка

    hot workтех. гаряча обробка

    9) біда; лихо, нещастя; турбота; біль
    10) бродіння; піна при бродінні

    work clothes — робочий одяг; спецодяг

    work force — робоча сила; робітники, працівники

    work gang — робоча бригада; робітнича команда; амер., зал. колійна бригада

    work hardeningтех. механічне зміцнення

    work loadтех. корисне навантаження; обсяг роботи; завантаження

    work sheet — аркуш обліку роботи; завдання (шкільне); військ., розм. робочий документ штабу, робочий бланк

    health work — санітарія і гігієна; санітарне обслуговування; дозиметрія

    2. v
    1) працювати, робити, трудитися
    2) служити, мати роботу (місце, посаду)
    3) примушувати працювати

    to work smb. (oneself) to death — загнати когось (себе) в могилу непосильною працею

    4) діяти, працювати; бути справним, не мати пошкоджень
    5) приводити в рух (в дію)
    6) рухатися, бути в русі; ворушитися
    7) відпрацьовувати, відробляти; платити працею
    8) розм. використовувати
    9) розм. добиватися (домагатися) обманом; вимагати, виманювати
    10) займатися рукоділлям; шити; вишивати; в'язати
    3. v (past і p.p. тж wrought)
    1) діяти, справляти вплив (on, upon)
    2) обробляти; розробляти; піддавати (ся) обробці
    3) викликати, завдавати; спричиняти
    4) творити, створювати
    5) бродити (про напій); викликати бродіння; турбувати
    6) вираховувати (суму); розв'язувати, вирішувати

    work against (smb., smth.)боротися проти (когось, чогось)

    work aroundвійськ. обходити, робити обхід

    work downпоступово спускатися (про панчоху тощо); зрізати; зношувати; сточувати

    work in — уставляти, утискати; проникати, пролізати; узгоджуватися

    work off — позбутися, звільнитися; збути, розпродати; зганяти (зло)

    work onдив. work away

    work out — вирахувати, обчислити; розробити (план); скласти (документ); виснажувати; добиватися, домагатися; вийти, удатися; розм. закінчитися

    work over — переробляти; розм. взяти у стоси (в роботу); побити (когось)

    work roundповернути (ся); обігнути

    work up — обробляти; оздоблювати; збуджувати, розпалювати; провокувати; добиватися; завойовувати; наближатися; доходити; лізти вгору

    to work itрозм. досягти мети

    to work to rule — проводити італійський страйк; працювати сповільненим темпом з додержанням правил (норм)

    * * *
    I n
    1) робота, труд; справа; діяльність

    work clothes — робочий одяг; спецодяг

    to set /to get/ to work (on) — розпочати справу, почати працювати

    to set /to go/ about one's work — приступати до роботи

    to set smb to work — засадити кого-н. за роботу, змусити кого-н. працювати

    I have work to do — я зайнятий, мені немає коли

    at work — зайнятий на роботі, на постійній

    to be at work upon smth — бути зайнятим чим-н.; працювати над чим-н.; діючий, функціонуючий; в дії, в ході ( про машину)

    loom at work — увімкнений /працюючий/ ткацький верстат; що впливає

    the forces at work — діючі /рухомі/ сили

    three films are in work now — на даний момент готується три фільма; що має роботу ( про працівник)

    a work of time — робота, що вимагає великих затрат часу

    to set smb; a piece of work — дати кому-н. завдання; виконана робота; місце роботи; заняття; посада

    what time do you get to (your) work — є коли ви приходите на роботує

    my work is in medicine — я працює в області медицини /я медик по професії/

    3) результат праці; виріб; продукт

    bad /faulty/ work — брак; витвір, творіння; праця, твір

    works of Shakespeare [of Beethoven, of Michelangelo] — витвори /творіння/ Шекспіра [Бетховена, Мікельанджело]

    a learned [a historical] work — наукова [історична]праця

    collected /complete/ works — ( повне) зібрання творів

    the work of Godpeл., пoeт., боже створіння ( про людину)

    the works of Godпoeт. світ божий

    4) дія, вчинок

    dirty work — брудна справа; низький вчинок; pl справи, діяння

    a person of good works — благочинник; peл. Благочестиві діяння

    5) результат впливу, зусиль
    6) рукоділля; шиття; вишивання; в'язання

    open work — прорізна гладь, рішильє; ажурна строчка, мережка

    hot workтex. гаряча обробка; предмет обробки; оброблювана заготовка; оброблювана деталь

    8) фiз. робота
    9) дiaл. біль
    10) cпeц. піна при бродінні; бродіння
    11) cл. краплена кість
    ••

    not dry /thirsty/ work — не брудна робота

    to make short /quick/ work of smth — швидко покінчити з чим-н.

    to make short /quick/ work of smb — за два заходи покінчити з ким-н. /спекатися кого-н./;

    to make a piece of work about smth — перебільшувати складнощі чого-н.

    II v
    (worked [-t]; wrought)
    1) працювати, трудитися

    to work like a horse /like a navvy, like a slave/ work — працювати як віл

    to work at smth — займатися чим-н.; працювати над чим-н.; вивчати що-н.

    we have no data to work on — ми не можемо працювати, оскільки у нас немає вихідних даних; працювати по найму; служити

    to work smb [oneself] to death — звести кого-н. [себе] в могилу непосильною працею

    3) діяти, працювати; бути справним

    machinery worked by electricity — машини, що приводяться в рух електричним струмом

    5) рухатися, бути в русі; ворушитися

    conscience was work ing within him — в ньому заворушилася /прокинулася/ совість

    6) (past, p. p. wrought; on, upon) діяти, мати вплив

    to work on smb 's sympathies — намагатися викликати чиє-н. співчуття

    7) (past, p. p. wrought) оброблювати; розроблювати

    to work smb to one's way of thinking — схиляти кого-н. на свою сторону; нав'язувати кому-н. свої переконання

    this salesman works the North Wales district — цей комівояжер обїжджає район Північного Уельса; піддаватися обробці, впливу

    8) ( work out) відпрацьовувати, платити працею

    to work one's passageвідпрацювати проїзд (на пароплаві в якості матрос; cл. не ухилятися від роботи;)

    to work one's charm to get one's way — використовувати власну чарівність, щоб домогтися свого

    10) добиватися облудним шляхом; вимагати, виманювати

    he worked the management for a ticket — он ухитрився отримати білет у адміністрації; влаштовувати

    11) займатися рукоділлям; шити; вишивати; в'язати
    12) (past, p.; p. wrought) викликати, спричиняти (часто що-н. неочікуване або неприємне)

    to work harm — заподіяти шкоду; завдати шкоди

    to work the ruin of smb — погубити кого-н.

    the storm worked /wrought great ruin — ураган спричинив велику розруху

    the frost worked havoc with the crop — мороз погубив врожай; творити, створювати

    to work wonders /miracles/ — творити чудеса

    13) бродити ( про напої); викликати бродіння ( про дріжжі); хвилювати
    14) (work out, work up) вичисляти ( суму); вирішувати ( задачу)
    15)

    to work against smb; smth — боротися проти кого-н., чого-н.

    to work for smth — боротися за що-н.; сприяти чому-н.; докладати зусилля до чого-н.

    16)

    to work (one's way) to /through, etc. smth — пробиратися, проникати куди-н. через що-н.

    to work one's way down — виконувати повільний, обережний спуск з гори

    17) (past, p. p. wrought)

    to work smb into a state, to work oneself into a state. to work oneself into a rage — довести себе до божевілля

    18)

    to work smth out of smth — із складнощами витягувати що-н. звідки-н.

    to work smth into smth — з трудом втиснути що-н. куди-н.

    19)

    to work ( smb; smth) + прикметникпоступово або з трудом приводити (кого-н., що-н.) в який-н. стан

    to work smb free — звільнити кого-н.

    to work smth tight — поступово затягувати що-н.

    to work (oneself) + прикметникпоступово або з трудом приходити в який-н. стан

    20)

    to work out at smth — складати яке-н. число, виражатися в якій-н. цифрі

    the cost worked out at $ 5 a head — витрати склали 5 доларів на особу

    to work one's will upon smb — нав'язувати кому-н. свою волю; розправлятися з ким-н. на свій розсуд

    it won't work — це не вийде; номер не пройде

    to work itcл. досягнути мети

    to work up to the curtainмиcт. грати "під завісу"

    English-Ukrainian dictionary > work

  • 7 помощь

    поміч (-мочи), допомога, помога, (подмога) підмога, підпомога, (вспомоществование) запомога, спомога, (пособие) підсоба (ум. підсобка, підсобонька), пособа, ра[я]тунок, поратунок, заратунок, рада, порада, (подкрепление) потуга, підпертя, посилок, підсилок (-лку). [Молодо оженившись, скоріше помочи діждешся. Спасибі богу за помогу. Кажи, якого тобі поратунку треба (Кониськ.). Козаки цареві посилок під воєнний час даватимуть (Куліш)]. С -щью кого, чего, при -щи кого, чего - за допомогою (за помогою, за підмогою, за поміччю) кого, чого, через що. [Через слуг до пана, а через святих до бога (Приказка)]. С божьей -щью - з божої помоги. [З божої помоги топчи вороги під ноги]. С -щью телескопа - за допомогою телескопа. Без посторонней -щи - без сторонньої помочи (допомоги, запомоги), (самостоятельно) самотужки. [Вивчився самотужки читати]. Без всякой -щи - без поради та запомоги. Денежная -щь - грошева запомога (допомога, підмога, підпомога). Вооружённая и моральная -щь - збройна і моральна підмога (підпомога). Общая -щь, -щь сообща - гуртова запомога. Общественная -щь - громадська запомога. Сбор на -щь голодающим - складка на запомогу голодним. Просить -щи у кого - прохати (просити) помочи (помоги, допомоги, запомоги, підпомоги, підмоги, поратунку) у кого. Усердно прошу -щи - щиро благаю підмоги (пособи). Обращаться за -щью к кому - вдаватися по підмогу до кого. Искать -щи у кого - шукати допомоги, помочи, підмоги, поратунку и т. п. у кого, шукати ради, поради (радоньки, порадоньки) у кого. [Не знав Андрій сам, що йому робити, що йому почати і де йому порадоньки шукати (Григ.)]. Получать, -чить -щь от кого - мати поміч з кого, мати кого на підмогу, (опис.) світу запобігти від кого. Находить в ком -щь - підмогу (підпомогу, підпертя) мати з кого. [Одна неволя другу родить і підсилює, одна з одної підпомогу має (Єфр.)]. Найти совет и -шь у кого - раду і пораду знайти в кого. [Сусідоньки приязненькі, родина недалечко - незабаром і раду знайдеш і пораду (М. Вовч.)]. Идти на -щь кому - іти на помогу, на поратунок до кого. Подать, оказать -щь кому, приходить на -щь кому - ставати (стати) до помочи (до підмоги, у помочі, у пригоді) кому, ставати на поратунок, до поратунку кому, бути в допомозі кому, дати помочи, допомоги (и допомогу, підмогу, пособу, запомогу) кому, поратунок и поратунку дати кому, поради дати кому, до помочи прийти кому, заратувати, поратувати, запомогти, підпомогти кого чим; срв. Помогать. [Як-же мені не стати тобі у пригоді, коли ти в мене найближча родина (Коцюб.). Аби вам Пречиста Діва стала до помочи, до порятунку у потребах ваших (Етн. З6. V). А тут, спасибі їм, люди до помочи прийшли (Васильч.)]. Окажите мне -щь деньгами - запоможіть, заратуйте мене грішми (грошима). Подавать кому руку -щи - підкладати, підложити, підкласти руку (руки) під кого, (по)дати кому допомогу, запомогу. [Не туди він дивиться, щоб нам руки підкладати, а щоб нас у лабетах своїх держати (Г. Барв.). Ох, ніхто-ж тепер моїй дурній голові запомоги не дасть (Мирн.)]. Мне неоткуда ожидать -щи - мені нема звідки помочи (допомоги и т. д.) ждати. Нет мне -щи ни от кого - нема мені поради (помочи, пособи и т. д.) ні від кого. Звать на -щь - звати, кликати на поміч (на помогу, на підмогу, на допомогу, на пораду), кликати до помочи. На -щь! - ра[я]туй! ратуйте! ратуйте, хто в бога вірує! Бог в -щь! - Боже поможи! помагай-бі! магай-бі! [Боже поможи, а ти, дурню, не лежи]. Податель -щи - поратівник.
    * * *
    допомо́га, по́міч, -мочі; запомо́га, підмо́га, підпомо́га; помо́га; диал. посо́ба

    на \помощь! — ( караул) ряту́йте!

    Русско-украинский словарь > помощь

  • 8 Замен

    и Замена заміна, замінка, переміна, ум.-ласк. заміночка, переміночка. [Роботи в хазяйстві багато, а переміни мені нема - скрізь сама (Харківщ.). Моя дочко, моя й переміночко (Мил.)]. В -мен - навзамін, на підставу, натомість. [І не вийду, і не встану, вишлю меншу сестру на підставу (Чуб.). Вашу миску розбила, а оце вам натомість купила (Київщ.)]. В -мен чего - в замін(к)у чого или за що, (вместо) замість, намість чого. [Взаміну за зерно дали борошна. Замість куль і шабель у нових діячів стало слово гаряче за зброю (Самійл.)].

    Русско-украинский словарь > Замен

  • 9 work

    I n
    1) робота, труд; справа; діяльність

    work clothes — робочий одяг; спецодяг

    to set /to get/ to work (on) — розпочати справу, почати працювати

    to set /to go/ about one's work — приступати до роботи

    to set smb to work — засадити кого-н. за роботу, змусити кого-н. працювати

    I have work to do — я зайнятий, мені немає коли

    at work — зайнятий на роботі, на постійній

    to be at work upon smth — бути зайнятим чим-н.; працювати над чим-н.; діючий, функціонуючий; в дії, в ході ( про машину)

    loom at work — увімкнений /працюючий/ ткацький верстат; що впливає

    the forces at work — діючі /рухомі/ сили

    three films are in work now — на даний момент готується три фільма; що має роботу ( про працівник)

    a work of time — робота, що вимагає великих затрат часу

    to set smb; a piece of work — дати кому-н. завдання; виконана робота; місце роботи; заняття; посада

    what time do you get to (your) work — є коли ви приходите на роботує

    my work is in medicine — я працює в області медицини /я медик по професії/

    3) результат праці; виріб; продукт

    bad /faulty/ work — брак; витвір, творіння; праця, твір

    works of Shakespeare [of Beethoven, of Michelangelo] — витвори /творіння/ Шекспіра [Бетховена, Мікельанджело]

    a learned [a historical] work — наукова [історична]праця

    collected /complete/ works — ( повне) зібрання творів

    the work of Godpeл., пoeт., боже створіння ( про людину)

    the works of Godпoeт. світ божий

    4) дія, вчинок

    dirty work — брудна справа; низький вчинок; pl справи, діяння

    a person of good works — благочинник; peл. Благочестиві діяння

    5) результат впливу, зусиль
    6) рукоділля; шиття; вишивання; в'язання

    open work — прорізна гладь, рішильє; ажурна строчка, мережка

    hot workтex. гаряча обробка; предмет обробки; оброблювана заготовка; оброблювана деталь

    8) фiз. робота
    9) дiaл. біль
    10) cпeц. піна при бродінні; бродіння
    11) cл. краплена кість
    ••

    not dry /thirsty/ work — не брудна робота

    to make short /quick/ work of smth — швидко покінчити з чим-н.

    to make short /quick/ work of smb — за два заходи покінчити з ким-н. /спекатися кого-н./;

    to make a piece of work about smth — перебільшувати складнощі чого-н.

    II v
    (worked [-t]; wrought)
    1) працювати, трудитися

    to work like a horse /like a navvy, like a slave/ work — працювати як віл

    to work at smth — займатися чим-н.; працювати над чим-н.; вивчати що-н.

    we have no data to work on — ми не можемо працювати, оскільки у нас немає вихідних даних; працювати по найму; служити

    to work smb [oneself] to death — звести кого-н. [себе] в могилу непосильною працею

    3) діяти, працювати; бути справним

    machinery worked by electricity — машини, що приводяться в рух електричним струмом

    5) рухатися, бути в русі; ворушитися

    conscience was work ing within him — в ньому заворушилася /прокинулася/ совість

    6) (past, p. p. wrought; on, upon) діяти, мати вплив

    to work on smb 's sympathies — намагатися викликати чиє-н. співчуття

    7) (past, p. p. wrought) оброблювати; розроблювати

    to work smb to one's way of thinking — схиляти кого-н. на свою сторону; нав'язувати кому-н. свої переконання

    this salesman works the North Wales district — цей комівояжер обїжджає район Північного Уельса; піддаватися обробці, впливу

    8) ( work out) відпрацьовувати, платити працею

    to work one's passageвідпрацювати проїзд (на пароплаві в якості матрос; cл. не ухилятися від роботи;)

    to work one's charm to get one's way — використовувати власну чарівність, щоб домогтися свого

    10) добиватися облудним шляхом; вимагати, виманювати

    he worked the management for a ticket — он ухитрився отримати білет у адміністрації; влаштовувати

    11) займатися рукоділлям; шити; вишивати; в'язати
    12) (past, p.; p. wrought) викликати, спричиняти (часто що-н. неочікуване або неприємне)

    to work harm — заподіяти шкоду; завдати шкоди

    to work the ruin of smb — погубити кого-н.

    the storm worked /wrought great ruin — ураган спричинив велику розруху

    the frost worked havoc with the crop — мороз погубив врожай; творити, створювати

    to work wonders /miracles/ — творити чудеса

    13) бродити ( про напої); викликати бродіння ( про дріжжі); хвилювати
    14) (work out, work up) вичисляти ( суму); вирішувати ( задачу)
    15)

    to work against smb; smth — боротися проти кого-н., чого-н.

    to work for smth — боротися за що-н.; сприяти чому-н.; докладати зусилля до чого-н.

    16)

    to work (one's way) to /through, etc. smth — пробиратися, проникати куди-н. через що-н.

    to work one's way down — виконувати повільний, обережний спуск з гори

    17) (past, p. p. wrought)

    to work smb into a state, to work oneself into a state. to work oneself into a rage — довести себе до божевілля

    18)

    to work smth out of smth — із складнощами витягувати що-н. звідки-н.

    to work smth into smth — з трудом втиснути що-н. куди-н.

    19)

    to work ( smb; smth) + прикметникпоступово або з трудом приводити (кого-н., що-н.) в який-н. стан

    to work smb free — звільнити кого-н.

    to work smth tight — поступово затягувати що-н.

    to work (oneself) + прикметникпоступово або з трудом приходити в який-н. стан

    20)

    to work out at smth — складати яке-н. число, виражатися в якій-н. цифрі

    the cost worked out at $ 5 a head — витрати склали 5 доларів на особу

    to work one's will upon smb — нав'язувати кому-н. свою волю; розправлятися з ким-н. на свій розсуд

    it won't work — це не вийде; номер не пройде

    to work itcл. досягнути мети

    to work up to the curtainмиcт. грати "під завісу"

    English-Ukrainian dictionary > work

  • 10 діло

    с; тж. див. справа
    affair; ( що стосується когось) concern, concernment; ( питання) matter; ( заняття) business, work; ( вчинок) act, deed; ( покликання) occupation, avocation; ( за яке борються) cause

    яке мені діло! — І don't care!; what's that to me?

    мені нема діла — I don't care; it's no business of mine; it's not my funeral

    Українсько-англійський словник > діло

  • 11 blame

    1. n
    1) догана; докір
    2) відповідальність, провина, вина

    to bear the blame — брати на себе вину, нести відповідальність

    to lay (to cast, to put) the blame (for smth.) upon smb.скласти провину (за щось) на когось

    2. v
    1) звинувачувати; обвинувачувати; винуватити; складати провину
    2) гудити, ганити
    * * *
    I n
    1) осуд, докір
    2) провина, відповідальність
    II v
    1) обвинувачувати, гудити, засуджувати; винити
    2) (on) відносити ( що-небудь погане) за рахунок чого-небудь

    English-Ukrainian dictionary > blame

  • 12 wear

    I
    1. n
    1) носіння (одягу)

    in wear — що носиться; модний

    2) зношування

    to show wear — зноситися, пошарпатися

    3) носкість; міцність
    4) одяг, одежа

    working wear — робочий одяг, спецодяг

    wear lifeвійськ. строк носіння (обмундирування)

    wear and tear — знос, зношення; амортизація; ек. зношення основного капіталу

    2. v (past wore; p.p. worn)
    1) бути одягненим (у щось); носити (одяг тощо)
    2) перен. тримати, носити

    to wear one's head high — високо тримати голову; задирати голову

    3) мати (вигляд)
    4) зношувати; протирати; стирати; пробивати; розмивати
    5) зношуватися; стиратися, протиратися; розмиватися
    6) носитися; витримувати носіння; бути міцним
    7) перен. зберігатися
    8) ставати якимсь (при зношуванні)
    9) стомлювати; виснажувати
    10) наближатися, іти (про час)
    11) проводити, коротати (час)
    12) шотл. просуватися, пробиратися (кудись)
    13) шотл. заганяти (овець тощо)
    14) привчати; підводити (до чогось)
    15) геол. вивітрюватися; зазнавати ерозії
    16) тех. спрацьовуватися

    wear awayстирати (ся); зникати; повільно тягтися (про час тощо)

    wear down — стирати; зношувати; переборювати, долати (опір тощо)

    wear offстирати (ся); знищувати; пом'якшуватися; проходити, минати (про горе тощо)

    wear onповільно тягтися (про час); роздратовувати, діяти на нерви

    wear outзношувати (ся); вичерпуватися (про терпіння тощо); зістаріти (ся); постаріти; виснажити

    to wear the King's (the Queen's) coat — служити в (англійській) армії

    to wear the cravatрозм. бути повішеним

    3. v (past і p.p. wore) мор.
    робити поворот через фордевінд
    II
    n
    гребля; загата (тж weir)
    * * *
    I n

    in wear — той, що надягається

    wear resistancecпeц. зносостійкість

    3) носкість; міцність

    wear lifeвiйcьк. строк носіння ( обмундирування)

    4) одяг, плаття

    working wear — робочий одяг; спецодяг

    II v
    1) бути вдягненим (в що-н.); носити ( одяг)

    to wear a hat [glasses, mourning, a moustache] — носити капелюх [окуляри, траур, вуса]

    to wear the ensign /the flag colours/ of... — плавати під прапором... ( про судно)

    3) зношувати; протирати; пробивати; розмивати
    4) носитися; витримувати носку; бути міцним в носінні
    5) ( про час) наближатися

    the time wears late — стає пізно; проводити ( wear away)

    6) гeoл. вивітрювати, еродувати; вивітрюватися, зазнавати впливу ерозії
    7) тex. відпрацьовувати; стиратися
    9) погодитися на що-н.
    III v; мор.
    ( wore) робити поворот через фордевінд

    English-Ukrainian dictionary > wear

  • 13 Кому

    дат. пад. от вопр. отн. и неопред. мест. Кто) кому. -му вы говорите? - кому (до кого) ви кажете? К -му вы идёте? - до кого ви йдете? Мне некому передать это - мені нема (я не маю) кому передати це. Тот, -му я должен - той, кому я винен. -му бы то ни было - будь-кому, хоч кому, хоч-би там кому. -му-кому, а ему следует - кому-кому - (кому не кому), а йому слід. -му что - кому що. [Кому що, а курці просо (Приказка)]. Срвн. Кто.

    Русско-украинский словарь > Кому

  • 14 йабан

    1. чужий, сторонній; йабан бит див. бит; йабан (ның) талет' еси ӱстине коп т'етмес на чужому возі далеко не заїдеш СБЧ; йабан арабаа минен тэз тӱшер хто сів на чужого воза, злізе швидко Г; йабан инсан чужа людина СМ; йабан йердэн хыз алсан, арышлары о йана дурсун якщо візьмеш дівчину з чужого краю, її голоблі весь час стримітимуть туди СГ; йабан сохағын халхы люди з чужо ї вулиці НМ.
    2. чуже місце, чужа місцевість, чужина СБ; тавух йымыртасыны йабана брахмай курка яйця в чужому місці не несе СЛ; йохсам йабана т'итти ми? йохсам хоншулар чалды мы? чи він пішов на чужий город? чи його вкрали сусіди? Г; йабанда йангыз дирек ичтэ битмесин одинокому дереву в чужому краю краще не рости зовсім СБ; … йабаны хозлабрехати СЛ; йабана чых- стати відомим стороннім людям; йабана чыхар- розголошувати Г; йох, беним эсабым йохтур Ғариби уйатмайа
    адымы йабана чыхарырлар ні, мені немає сенсу будити Гаріба
    знеславлять нізащо СЛ; айаы йабан-йабан ноги в нього чудернацькі Г; пор. җабан, див. йат-йабан.

    Урумско-украинский словарь > йабан

  • 15 эсап

    (-бы) число, кількість, сума, рахунок, рохрахунок, зміст, обставини, причина, клопіт, турбота; бу тӱркӱнӱн эсабы блай основа цієї пісні така П; алай эсаплар такі справи НМ; эсап ал- розраховуватися СМ; эсаба ал- / эсапха ал- враховувати К / О; підраховувати; эсап бер- давати розрахунок Б; ӧзӱ ӧзне эсап бер- розважати, розмірковувати Б; эсап кӧр- розраховуватися Б; чомасам эсаб олур чӧлӱчеэ йӱрмеэ хоч буде розрахунок ходити на його полі Г; эсаб эт- рахувати, розраховувати К, СГС; т'елир о эсаба вийде на ту ж суму Г; эсап / эсабна биль- уміти рахувати СК; эсапха т'ельмей не виходить СБ; эсап ӱстӱне эсап вар на кожен рахунок є перерахунок Г, СЛ; Ғамбер шиткен энди бу эсабы Гамбер почув про ці обставини СГ; аблай эсаплар такі обставини СМ; беним эсабым йохтур Ғариби уйатмайа мені немає сенсу будити Гаріба Г; бу эсап чӱн з такої причини Г; не эсаплар олду? що за пригоди сталися? Г; не чирт'ин эсаплардыр булар беним башыма що за прикрощі звалилися на мене СЛ; ой, анасын эсабы що за клопіт СЛ; она кӧрӱнӱй штэ, шо бек бӱйӱк эсап а йому здається, що справа велика СМ; хыз дуйду эсабы дівчина зрозуміла суть справи Г; эсабы йох він не має до цього стосунку СМ; эсап эт- рахувати, розраховувати О, К.

    Урумско-украинский словарь > эсап

  • 16 there is no virtue in giving to others what is useless to oneself

    немає чесноти в тому, щоб дарувати іншим непотрібне тобі самому ≅ на тобі небоже, що мені негоже на тобі, Данило, що мені не миле

    English-Ukrainian dictionary of proverbs > there is no virtue in giving to others what is useless to oneself

  • 17 нужда

    и Нужда
    1) потреба, (изредка, ц.-слав.) нужда, (потребность) потребина, (редко) потріб (-си), треба; срв. Надобность. [Вже яка потреба, - ні до кого не йду, - вона зарятує (Г. Барв.). Надумались збирати гроші про таку народню нужду (Куліш)]. -да в чём - потреба чого или в чому, на що, нужда в чому; срв. Потребность. Иметь -ду в чём - мати потребу (нужду) в чому, потребувати чого; срв. Нуждаться 1. А тебе какая -да до этого дела? - а тобі яке діло до цієї справи? а тобі що до цього (до того)?, (фам.) а тобі до цього якого батька горе? -да в ком - потреба в кому, на кого. Ему -да в нём - йому він потрібний (потрібен), він має діло (справу, зап. інтерес) до його. -да к кому, до кого - діло (справа, зап. інтерес) до кого. [Є в мене діло до вас (Київ)] Какая мне -да до тебя? - яке мені діло (яка мені нужда) до тебе? [Яка мені нужда до тебе? (Квітка)]. Мне до них -ды мало - мені про них (їх) малий клопіт (байдуже). Не твоя -да, не заботься - не твій клопіт, не турбуйся. Что нужды? - яка потреба?, (какой смысл?) яка рація?, (зачем?), нащо? навіщо?, (пустое!) дарма! Велика -да! - велика вага! овва! велике діло опеньки!, (пустое!) дарма. Что за -да (Какая -да) знать это? - яка потреба (нащо треба) знати це? Нет нужды говорить об этом - нема потреби говорити про це. Нет нужды (кому до чего) - байдуже (байдужки, байдужечки) (кому про (за) що), дарма (кому), (и горя жало) мале горе (кому), ні гадки (гадки мало) кому про (за) що, і гадки не має хто про (за) що, (шутл.) і за вухом не свербить кому. [Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже (Шевч.) Дитина кричить, як не розірветься, а їй і байдуже (Сл. Ум.). «Байдуже!» - сказала: «не журись, коханий!» (Дніпр. Ч.). А мені про те й байдужечки (Кролевеч.). Хай світ завалиться, - дарма мені! (Грінч.). «Піду, тільки нехай об осени!» - «Дарма, й підождемо» (Квітка)]. Тебе, небось, и нужды нет (Гоголь) - тобі, бачиться, й за вухом не свербить (перекл. М. Рильськ.). Нужды нет, что - дарма що. [Дарма що старий, аби багатий Приказка)]. Без видимой -ды - без видимої (явної, очевидної) потреби. В случае -ды, при -де - в потребі, під нужду; см. ещё Надобность (В случае -сти). [Що-ж, і горщик річ непогана в потребі (Рада). Ви постерегли що і під нужду, як вашої запобігав він ласки (Куліш)]. Крайняя (неотложная) -да в чём - велика (конечна, пильна) потреба в чому й чого; скрута на що. Я имею крайнюю -ду в деньгах - мені аж надто (конче, до скруту) треба грошей, мені аж надто (конче, до скруту) треба (потрібно) мати гроші. Я имею крайнюю -ду видеть его - см. Крайний 3. По -де от -ды - з потреби, через потребу. По крайней (неотложной) -де - з великої (конечної) потреби, через велику (конечну, пильну) потребу. Испытывать -ду в чём - зазнавати не достачі, (нужди) в чому, (нуждаться) потребувати чого, нуждатися чим. [Роздавати хліб не тільки своїм підданцям, а й иншим, хто його потребував (Ор. Левиц.). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.)]. Он не испытывает -ды ни в чём - він не знає нужди ні в чому, він нічим не нуждається, йому нічого не бракує. -ды - потреби (-треб), нужди (р. нужд), (редко) потребини (-бин). [Устами письменників народ говорить про своє життя і потреби (Н. Громада). Се не може перешкодити нам писати про свої потреби (Грінч.). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (Кониськ.). Оплачували податки, мита і инші рядові потребини (Куліш)]. Повседневные, текущие -ды - повсякденні (щоденні), поточні потреби, (фам.) потрібка. На все -ды не запасёшься - на всі потрібки не наста(р)чишся; і не треба, і те треба, і тому требові кінця немає (Приказка). Отправлять свои -ды - відбувати свої (природні) потреби. Удовлетворение нужд - задовол(ьн)ювання (заспокоювання), оконч. задовол(ьн)ення (заспокоєння) потреб. Большая, малая -да (естественная надобность) - велика, мала потреба, велике, мале діло. [Треба на часиночку спинитися, за малим ділом (Звин.)];
    2) (недостаток) нужда, нестаток (-тку) и (чаще мн.) нестатки (-ків), (реже) недостаток и (чаще мн.) недостатки, недостача и недостачі (-тач), (нищета) злидні (-нів), убозтво, (реже) убожество, (стеснённое матер. положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.). [Нужда закон зміняє (Приказка). Гнала козаків нужда і жадоба волі на Низ (земли войска запорожского) (Куліш). Поки був живий батько, ми нужди й не знали (Мирний). Він, як і всі, з хатин убогих, повитих мороком нужди (Сосюра). І голодом не раз намлівся і всякої нужди натерпівся (Свидн.). Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Нестатки ймуть (-да одолевает) (М. Вовч.). А чи відаєш ти, що то недостатки, ти, що зросла в розкошах? (Коцюб.). Зістарена тяжкою працею та недостатками жінка (Грінч.). Її врода красна, змарніє у злиднях та недостачах (Мирний). Я побоялася злиднів, звичайного матеріяльного вбожества (Л. Укр.)]. -да всему научит - нужда (біда) всього навчить, нестатки (злидні) всього навчать, нужда-мука - добра наука (Приказка). По -де - через нужду (нестатки, злидні, убозство). Жить в -де, терпеть -ду - жити в нужді (в не(до)статках, в злиднях, в убозтві, при злиднях, при вбозтві, серед злиднів, серед нужди), жити вбого (нужденно, злиденно, скрутно), терпіти нужду (злидні), (бедствовать) (дуже) бідувати, злиднювати. [Вони живуть скрутно (Звин.)]. Жить без -ды - жити без нужди (без недостатків, несутужно, безнуждно, невбого). Денег наживёшь, без -ды проживёшь - грошей здобудеш, життя-вік перебудеш (или біду перебудеш). Крайняя -да - як-найбільша (крайня, остання) нужда, злидні злиденн, останні (великі) злидні, велике вбозтво. Быть, нах(о)диться в крайней -де - бути в як-найбільшій (крайній) нужді, терпіти як-найбільшу (крайню) нужду, жити у великих злиднях (недостатках, у великому вбозтві), сильно бідувати. Испытывать, испытать -ду - зазнавати, зазнати нужди (недостатків, злиднів, убозтва), (бедствовать) бідувати. [Змалечку зазнав нужди та бідування (Васильч.)]. Про -ду закон не писан - як нема нічого, то й закон ні до чого; на порожню кешеню й закон не важить. Он близок к -де - йому недалеко до злиднів. -да скачет, -да плачет, -да песенки поёт - злидні навчать співати й скакати. -да горемычная - злидні злиденні, (голь перекатная) голота нещадима. -да -птица - пугач (-ча). -да-хлеб - голодний хліб;
    3) нужда, (затруднительное положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.), скрутне становище, (стеснённое положение) сутуга, (реже притуга), сутужне становище, тіснота, (бедствие) біда, лихо, халепа, (горе) горе. Быть, находиться в -де - бути в нужді, бути в скрутному становищі, бути в скруті (в тісноті, в біді, в притузі), зазнавати (сов. зазнати) халепи. [Хіба ви ніколи не читали, що вчинив Давид, коли був у нужді і зголоднів? (Морач.)]. Кто в море не бывал, тот -ды не знал - хто на морі не і бував, той лиха не зазнав;
    4) (неволя) неволя, (принуждение) сила, примус, мус (-су), принука. -дою - а) (поневоле) зневолі, мимоволі, несамохіть; б) (принудительно) силою, примусово, примусом; в) (по принуждению) з примусу, з мусу, з принуки, неволею.
    * * *
    диал. н`ужа
    1) ( бедность) нужда́; ( недостаток) неста́ток, -тку, неста́тки, -ків; ( нищета) зли́дні, -нів
    2) ( потребность) потре́ба, нужда́

    из \нужда ды, по \нужда де — з нужди́

    не испы́тывать \нужда ды ни в чём — не потребува́ти нічого, не ма́ти потре́би (не зна́ти нужди́) ні в чо́му

    \нужда ды ма́ло кому́ — го́ря (нужди́) мало кому́

    \нужда ды нет — ( неважно) дарма́ [що], го́ря (нужди́) ма́ло, ба́йду́же

    нет \нужда ды говори́ть об э́том — нема́є (нема́) потреби говори́ти про це

    Русско-украинский словарь > нужда

  • 18 мочь

    сщ.
    I. сила, міць (р. моци), (реже) міч (р. мочи); срв. Могота, Мощь, Сила. [Як мала у тебе сила, то з гуртом єднайся ти (Грінч.)]. Сколько, что есть -чи, во всю мочь - з усієї сили (моци), що-сили, чим-дуж, на всю витягу. Работать, сколько есть -чи, изо всей -чи - робити з усієї снаги, працювати з усієї сили (моци). Бежать изо всей -чи - бігти в усієї сили (мочи), чим-дуж, на всю витягу, що-духу (в тілі). [Он чоловік біжить з усеї мочи (Грінч.). На всю витягу - в ярок (Житом.). Біжу що-духу в тілі (М. Вовч.). А ну, коню! що- духу! (Стар.)]. Грести изо всей -чи - гребти що-сили, з усієї сили (моци). Кричать что есть -чи, изо всей -чи - що-сили, з усієї сили (моци) кричати; срв.
    II. Мат 5. Нет -чи - не сила, нема(є) сили, нема(є) снаги. [З тобою жить не довелось, без тебе жить не сила (Франко). Нема сили такі дурниці слухати (Київщ.). Робив-би, дак немає снаги (Козелеч.)]. Нет -чи терпеть, выдержать кому - не сила терпіти кому, не видержка (терпіти) кому. [Не сила терпіти лихої напасти, волю я в широкому полі пропасти (Л. Укр.). Не пересидів панич і двох хвилин, як побачив, що далі йому сидіти не видержка: геть по всій хаті чути було якийсь гнилий сморід (Крим.)]. Не в мочь мне, нам - не сила моя (мені), не наша сила, нам не сила. [Голубчики, каже, не наша сила (ЗОЮР I). Я думаю, що з ним боротись нам не сила (Самійл.)]. Это мне не в мочь - це не на мою силу (не на мою міч). -чи нет, как он мне надоел - не сила моя, як він мені увірився. Задор берёт, да -чи нет - літав-би, та крил нема; якби жабі хвіст, вона-б поле витолочила. Выбиться из -чи - вибитися з сили (з моци, снаги), знемогтися вкрай. [Вибивсь із моци (Звин.)]. Пока была мочь - поки було сили, поки була снага.
    II. Мочь, глаг. -
    1) могти (н. вр. можу, -жеш, -жуть, пр. вр. міг, могла), (диал. зап. мочи, могчи); (быть в силах, в состоянии) здужати, здолати, здоліти, змагати, приміти, примогти (що зробити). [Тобі не кажуть учитися, ти собі можеш гуляти (Л. Укр.). Не можу я цього зробити, - сили моєї немає (Київщ.). Де чорт не може, там бабу пішле (Рудан.). Мати стара, сестра мала, - не здужають прати (Чуб.). Давно вже він не робив нічого, - не здолав (М. Вовч.). Міг уже сидіти, але ходити ще не здолав (Ніженщ.). Я або втоплюся, або що! я так жити не здолію (М. Вовч.). Не змагала на найширшім загоні йти порівно з другими (Франко). Очима, примів-би, усіх з'їв (Кониськ.). Зненавидів його так, що примів-би, - в ложці води втопив-би (Грінч.). Приміг-би, - очима з'їв (Номис). Примогла-б, - летіла-б за молодим гусарином (Н.-Лев.)]. Всё, что -гу - усе, що можу. Он всё -жет - він усе може. Не - гу спать - не можу спати. Он не мог сделать этого - він не міг цього зробити. Не -жете ли вы мне сказать? - чи не могли-б ви мені сказати? Не мог ли бы он сюда приехать? - чи не (з)міг-би він сюди приїхати? Желал бы, да не -гу - хотів-би, та не можу. Терпеть его не -гу - терпіти його не можу. Терпеть не -гу, когда… - терпіти не можу, коли…, ненавиджу, коли… [Ненавидю я, коли брешуть в живі очі (Звин.)]. Не -гу знать - не можу (цього) знати. -гу ли я надеяться? - чи можу (смію) я сподіватися? Он не -жет больше защищаться - він не може (не здужа(є), не здолає, не спроможен) більше боронитися. [Полковник наш не здужа боронитись, не вміє він (Грінч.)]. Крепость не -жет более защищаться - фортеця не може (не здолає, не здоліє, не спроможна) більше оборонятися. Он -жет быть небогатым - він може бути небагатим. Не -гу, не -жет (не в силах) - не спроможен. [Не спроможна я встати (Богодух.). Не спроможні ми стільки заплатити (Київ)]. Подайте, сколько -жете - (по)дайте, скільки можете, (по)дайте, що спроможність ваша. Если б я только мог (был бы в силах), убил бы его - примів(-би) (приміг(-би)), - убив-би його. Мог бы, сквозь землю провалился б - примів(-би) (приміг(-би)), крізь землю провалився-б (пішов-би). [Приміг-би, - крізь землю пішов (М. Вовч.)]. Если б только я мог положиться на него - коли-б тільки я міг покластися на його. Это, этого быть не -жет, это не -жет быть - цього бути не може (не може бути), це неможливо. Это -жет быть - це може бути (статися), це можливо. -жет ли (это) быть? - чи може це (так) бути? чи це можливо? Быть -жет да, а быть -жет нет - може так, а може й ні. Не -жет быть, быть не -жет - бути не може, це неможливо. Что -жет быть прекраснее этого подвига? - що може бути краще від цього подвигу? Может быть, быть может, может статься - може, (фамил. мо), може бути, може статися. [А може то мама так тільки казала? може лиха не буде? (Грінч.). Ну що-ж, може се й краще (Коцюб.). Йому-ж так, як і мені, - год тридцять і п'ять, а мо трохи й більше (Грінч.). Да такий здоровий дуб був, що мо-б і втрох не обняв (Драг. Пр.)]. Может быть и вправду (и в самом деле) - може (мо) й справді. [Може й справді не так сонце сходить, як письменні начитали (Шевч.)]. Может быть, проект ваш удастся - може бути, що проєкт ваш здійсниться, може ваш проєкт здійсниться. Может быть (авось) - може (фам. мо), може чи не, (а)чей, (а)чень. [Розкажу всеньку сторію, може чи не розважу себе (Крим.). Ачей на дні моря позбудусь я горя (М. Ворон.). Ачень лихові таки надокучить з нами бути (М. Грінч.)]. Вот на второй, или, может быть, на третий день - ось другого, чи може (чи там) третього дня. Ось другого, чи там третього дня приходить Миколка сумний-сумний, - і їсти не питає (Тесл.)]. Может быть, и тебе немножко дать? (чего-л.) - може й тобі (хіба й тобі) трошки дати? Могущий, прлг. - спроможний. [Трудова школа зможе підготовити кадри робітників, спроможних виконувати ріжні функції в комуністичному суспільстві (Азб. Ком.)];
    2) (быть здоровым) бути дужим, здужати. Как живёте -жете? - як ся маєте? як здужаєте? (см. Поживать).
    * * *
    I глаг.
    могти́ (мо́жу, мо́жеш)

    мо́жет быть, быть мо́жет — вводн. сл. жарг. мо́же, мо́же бу́ти; ( возможно) можли́во; ( вероятно) ма́буть и мабу́ть

    как живёте-мо́жете? — як ся ма́єте?, як живеться-можеться?

    II сущ.
    си́ла, міць, род. п. мо́ці

    во всю мочь, что есть мо́чи, и́зо всей мо́чи — з усіє́ї си́ли, щоси́ли, що є си́ли; ( во весь дух) щоду́ху, що є ду́ху

    Русско-украинский словарь > мочь

  • 19 покой

    1) спокій, упокій, супокій (-кою), покій (-кою). [На віщо я тобі збентежив, сину, ясний душі твоєї спокій? (Самійл.). Все село обіймав упокій, тихий, святковий упокій (Грінч.). За дурною головою нема ногам упокою. Супокій навкруг панує (Грінч.)]. Нет минуты -коя (отдыха) - нема просвітлої (промитої) години; просвітку нема кому. Нет -коя кому - спокою немає кому, не має спокою хто. От детей -коя нет - діти спокою не дають; за дітьми спокою нема. В -кое - з упокоєм, спокійно. [Хліба-соли з упокоєм уживати]. Жить в -кое - жити з упокоєм, жити с(у)покійно. [Дітей подружили, тепер живемо вдвох, тихо, з упокоєм]. Не давать -коя кому - не давати спокою кому, непокоїти, турбувати, клопотати кого, долягати кому, муляти кому. [Думки не дають мені спокою та й мені долягають. Всередині щось гризе та муляє (Крим.)]. Оставить в -кое кого - дати святий (чистий) спокій кому. [Дайте мені чистий спокій з тією справою, не хочу я про неї чути]. Нарушить чей -кой - збентежити (збурити, зламати) спокій кому. Вечный -кой - вічний спокій. Об'ятый -коем - оповитий спокоєм (упокоєм, супокоєм), утихлий. [Ліс дрімав, оповитий спокоєм. Подивіться на двері позачинювані, на втихлий двір (М. Вовч.)]. Мёртвый -кой - мертва тиша (спокій);
    2) (отдых) спочив[н]ок (-нку), опочивок (-вку). [Кістки давно просяться на спочинок]. Уйти на -кой - піти на спочинок. Жить на -кое - на спочинку жити. [Він уже покинув служити - на спочинку живе]. Нет -коя от чего - немає спочинку, немає просвітку за чим. [Немає просвітку за роботою; ніколи не спочиваю];
    3) покій (-кою), кімната, світлиця, горниця. [Чотири покої маємо, а живемо тісно, бо сім'я велика]. Богатые -кои - пишні (багаті) покої. [Жила у пишних покоях панських]. Приёмный -кой - приймальня. Мёртвый (приёмный) -кой - см. Покойницкая.
    * * *
    I
    1) спо́кій, род. п. споко́ю и спо́кою; (спокойствие, мир) по́кій, -ко́ю, супокі́й, -ко́ю
    2) ( отдых) спочи́нок, -нку, спочи́н, -у, спочи́вок, -вку, спочи́в и спо́чив, -у
    II
    ( комната) покі́й, -ко́ю

    поко́и — мн. поко́ї, -ко́їв

    приёмный \покой — ( в больнице) прийма́льна пала́та, прийма́льна

    III
    (старинное название буквы "п") поко́й, -я

    поко́ем — в знач. нареч. лі́терою (бу́квою) "п"

    Русско-украинский словарь > покой

  • 20 не

    1) отриц. частица - не. [Не русалонька блукає: то дівчина ходить (Шевч.). Ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів (Шевч.). Не ходи, не люби, не залицяйся, не люблю, не піду, не сподівайся! (Пісня). Не рідний він, хоч водяного роду (Л. Укр.). Не за-для соболів, не для казни подався на Москву небіжчик батько! (Л. Укр.)]. Не был, не дали - не був, не дали. Не пьёт, не ест - не п'є, не їсть. Не будь этих звуков, вокруг царила бы мёртвая тишина - коли-б (якби) не ці звуки (коли-б или якби не було цих звуків), навколо (навкруги) панувала-б мертва тиша. Не будь я - а) (пусть я не буду) (не)хай я не буду; б) (если бы я не был) коли-б (якби) я не був. Не без греха - не без гріха. Он сердит и не без причины - він сердитий, і (та й) має рацію (или та й не без рації). Не в подъём и т. п. - см. Невподъём и т. п. Не так глуп - не такий дурний. Не так скоро - не так швидко. Не слишком много - не надто багато, не надто. Она была не недовольна - вона була не незадоволена. Я не мог не засмеяться - я не міг не засміятися. Брат не брат, а сродни - брат не брат, а (але) родич. Воз не воз; дерево не дерево, а, кажется, что-то шевелится (Пушкин) - віз не віз, дерево не дерево, а, здається, щось ворушиться. Кум не кум, а в горох не лезь - чи (хоч) кум, чи не кум, а в горох не лізь. Идёт-нейдёт, да и едет-не едет - йти (йде)-не йде, та й їхати (їде)-не їде. Лай не лай, а хвостом виляй - хоч (чи) гавкай, хоч (чи) не гавкай, а хвостом крути (махай). Рад не рад, а… - радий чи не радий, а…; чи радий, чи не радий, а… Шить не шьёт, а только иглой тычет - шити не шиє, а тільки (зап. а лише) голкою тикає. Праздник не в праздник - свято не (в) свято. Сон не в сон - сон не (в) сон. Вовсе не - зовсім не, ані. [Ані думав цього робити (Звин.)]. Если не - коли (як, якщо) не. Если бы не - коли-б (якби, якби-що) не. Ещё не - ще не. Когда бы не - см. Когда 4. Кто бы не - хто-б не. Неужели не? - невже не? Пока не - а) (если в аподосисе тоже есть не) поки не; доки не. [Доки він не прийде, не прийду й я (Київ)]; б) (если аподосис не содержит отрицания) поки, доки. [Не дві ночі карі очі любо цілувала, поки слава на все село недобрая стала (Шевч.). Ні, я ще побуду, поки ви заспокоїтесь (В. Підмог.)]. Разве не? - хіба не? Что бы не - що-б не. Чтобы не - щоб не. Не кто, не на кого, не от кого, не у кого, не к кому, не с кем и т. п.; см. Некто. Не что, не из чего, не от чего, не за что, не к чему, не о чем, не с чем и т. п. - см. I. Нечто. Не кто иной, как - не хто (инший), як; см. Кто 3. Не что иное, как - не що (инше), як. Не - ли - чи не. [Горпина огляділася, чи не видко де дочки (Крим.)]. Не вы ли взяли книгу? - чи не ви взяли книжку? Не - ни - не - ні (ані, не). Не от тучи, ни от грома, ни от солнышка - не від хмари, ні (не) від грому, ні (ані, не) від сонечка. Не - но (а) - не - а, не - ба. Не - а наоборот - не - а навпаки, не - ба. [Ці слова не підбадьорили його товаришів, а навпаки ще додали їм страху (Остр. Скарбів). Іспити зминули для X. не нещасливо, ба деякі навіть з виблиском (Крим.)]. Не только - но и - не тільки - а й (ба й). Приходите, не то я обижусь - приходьте, а то я ображуся. Не то, чтобы - не то, щоб (що). Не то, чтобы - не то, чтобы - не то (щоб, що) - не то (щоб, що). [Вулиця не то дуже крива, не то дуже й рівна, - так собі (Звин.)]. Не сегодня, так завтра - (як) не сьогодні, то (в)завтра. Не столько из любви к вам, сколько из тщеславия - не стільки (не так) з любови до вас, скільки (як) через пиху. Сам не свой - сам не свій, (исступлённый) несамовитий. Не в себе - сам не свій. Не по себе - а) см. выше не в себе; б) чувствовать себя не по себе - почувати себе ніяково. Мне как-то не по себе - мені якось ніяково; (жутко) мені якось моторошно. Не тут то было - де там; срв. Куда (5) там. Не наша сила - нечиста сила;
    2) (в сложении) - а) (отрицание признаков, обознач. простыми словами) не, (спорадически) без, безне, напр.: Недоверие - недовіра, недовір'я. Невинный - невинний, без(не)винний; б) (противоположение этим признакам) не, напр.: Недруг - неприятель. Непогода - негода; в) (сходство с ними, но как бы с из'яном) па, напр.: Неклен - паклен. Несын - пасинок; г) (в составе неопредел. местоим.) ні, нема(є), напр.: Негде - ніде, нема(є) де;
    3) нрч. (народн.) - ні, (диал., зап.) нє; см. Нет 2.
    * * *
    I част.
    не

    не дали́ — не да́ли

    не уходи́ — не йди

    рад не рад, а... — рад не рад, а...; ра́дий чи не ра́дий, а

    сон не в сон — сон не [в] сон

    не будь э́того — коли́ б (якби) не це

    не бо́лее, как — не більш, як

    не до ко́го-чего́ кому́ — не до ко́го-чо́го ко́му

    не то бу́дет, не то нет — мо́же бу́де, може [й] ні

    не могу́ не согласи́ться — не мо́жу не пого́дитися

    II
    (отделяемая часть мест.) ні, нема́є, нема́

    не за чтосм. что I 1)

    не о ком — ні про кого, нема́є (нема) про ко́го

    не о чём — ні про що, нема́є (нема) про що

    не с кем — ні з ким, нема́є (нема) з ким

    не от ко́го — ні від ко́го, нема́є (нема) від ко́го

    не у ко́го — ні в ко́го, нема́є (нема) в ко́го

    не к че́му, не для че́го — см. что I 1)

    III
    ( нет) диал. ні

    Русско-украинский словарь > не

См. также в других словарях:

  • Там, де нас нема — «Там де нас нема» …   Википедия

  • Lama — Годы 2005 Страна  Украина …   Википедия

  • Янанебібув (альбом) — Я на небі був CD Океан Ельзи Дата выпуска 2000 …   Википедия

  • Слобода (Бурынский район) — Село Слобода укр. Слобода Страна УкраинаУкраина …   Википедия

  • Янанебібув — Я на небі був Альбом Океан Ельзи Дата выпуска 2000 Записан …   Википедия

  • Шевченко, Тарас Григорьевич — В Википедии есть статьи о других людях с фамилией Шевченко. Тарас Григорьевич Шевченко Тарас Шевченко[1] …   Википедия

  • Поднестровский диалект украинского языка —      Поднестровский диалект на …   Википедия

  • Дзенькив, Наталья Игоревна — Наталья (Lama) Дзенькив …   Википедия

  • Lama (группа) — У этого термина существуют и другие значения, см. Lama (значения). Lama …   Википедия

  • Tam, de nas nema — Infobox Album Name = Tam, de nas nema Type = studio Artist = Okean Elzy Released = 1998 Recorded = 1998 Genre = rock Length = 1:00:35 Label = Lavina Music Producer = Vitality Klimov This album = Tam, de nas nema (1998) Next album = Yananebibuv… …   Wikipedia

  • Шевченко, Тарас — Тарас Григорьевич Шевченко Тарас Григорович Шевченко Имя при рождении: Тарас Григорьевич Шевченко Дата рождения: 9 марта 1814 Место рождения: село Моринцы Киевской губернии, Российская империя Дата смерти: 10 марта 1861 …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»